Зроби фото з хусткою!

Хустка – крила над батьківським краєм.

Вона барви ввібрала в себе – усі.

Зустрічайте це диво Вкраїни

Гарну хустку – у всій її пишній красі.

У нашій країні в цьому році було започатковано Всеукраїнський день української хустки. Ця подія покликана об’єднати українок спільною метою зберігати та відновлювати українські традиції. Це спроба повернути в життя ще один з призабутих звичаїв нашого народу – вшанування хустини. Адже саме хустка з давніх-давен слугувала оберегом, символом любові й злагоди.

Учні 10 класу НВК №3  м. Могилева – Подільського також приєдналися до флешмобу «Зроби фото з хусткою».

Хочеться вірити, що від сьогодні хустка буде не лише модною деталлю на один день, а й національним символом та оберегом. Хустка  – це життя. Вона – пам’ять роду, наша святиня.

Краса українського слова

Мова – це великий скарб, який треба шанувати, берегти і збагачувати. Кожен з нас припадає устами до живодайного джерела української мови, до її влучного слова, мелодійності і милозвучності, до казковості і надзвичайної пісенності.

         Учні 10 класу НВК №3  м. Могилева – Подільського долучилася до проведення  конкурсу знавців рідної мови «Краса українського слова», який проходив в межах Тижня української мови та літератури.

Ведучі заходу Ангеліна Безпалько та Анастасія Матвійчук ліричними рядочками   розповідали про цей безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і Батьківщину. На заході зібралися справжні українці, шанувальники рідного слова, знавці бездонної скарбниці нашого народу.

У конкурсі брало участь дві команди: «Лідери» та «Мовознавці». Було проведено десять конкурсів «Візитка», «Бліц-конкурс», «Словникова скринька», «Цікавий наголос», «Ерудит-шоу», «Редактор», «Мова жестів», «Склади прислів’я», «Краса слова», «Презентація проекту», під час яких десятикласники показали свої знання, уміння, навички, ерудицію, кмітливість. Яскравим доповненням до заходу було декламування поезій Каріною Сурдоленко, Альоною Дмуховською та Дар’єю Шрам  про красу рідного слова та читання гуморесок  Сергійом Ковальчуком та Лідією Захар’яш.

Цікавим був виступ місцевої поетеси Світлани Ротар. Вона презентувала учням своє життя, читала власні вірші зі збірки «Серце на долоні», котрі писалися в різні періоди життя та відображають різний настрій, різні життєві ситуації. Світлана Іванівна завжди писала про те, що відчувало серце. Прислухаймось до її порад:

Ми є українці, наша мова мила,

Хай луна, як пісня, лине звідусіль.

То ж шануймо мову нашу солов’їну,

То ж вивчаймо слово та кобзарську пісню!

Присутні слухали як бринить мелодія поетичного слова з неприхованим інтересом.

Захід пройшов в теплій та дружній атмосфері, не залишивши нікого байдужим до краси української мови, донесеної до нас із глибини віків. Любіть, шануйте і бережіть рідну мову!